ШАНОВНІ ВСТУПНИКИ!

БАЖАЄМО УСПІХІВ

У ВИБОРІ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ!


На базі 9 класів:

"Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр"

Професія "Штукатур"

/Files/images/nash_spetsalnost/shtukatur.jpg

Штукатур–– це професія в галузі будівництва. Штукатур виконує дуже різноманітний комплекс робіт, що має своєю кінцевою метою покриття оздоблювальним шаром різних конструкцій, будівель та споруд з метою вирівнювання поверхонь та надання їм певної форми та фактури.

Характер роботи

Штукатур займається оздобленням різноманітних поверхонь, конструкцій, будівель, стін, декоративним оштукатурюванням поверхонь (монолітна штукатурка) та монтажу конструкцій та лицюванням стін за допомогою гіпсокартоних листів («суха штукатурка»). Він володіє прийомами роботи звичайної, спеціальної і декоративної штукатурки. Штукатур працює в будівельних організаціях, ремонтно-будівельних та житлово-комунальних управліннях.

Умови роботи

Робоче місце штукатура може бути як у приміщенні, так і на свіжому повітрі. Він не має постійного робочого місця, тому що робота, яку виконує фахівець, різноманітна та цікава. В залежності від поставленої мети це може бути звичайна та декоративна штукатурка фасадів та приміщень, облицювання різних поверхонь гіпсокартоними листами.

У зимовий час робота ведеться тільки у закритих та теплих приміщеннях. Штукатур може працювати на висоті, на лесах.

Ринок праці

Отримавши професію штукатура ви завжди будете користуватися попитом на ринку праці, тому що будівельні спеціальності на сьогодні є першочерговими та високооплачуваними. Професійний працівник потрібен завжди та всюди. Він може працювати як на державному підприємстві (житлово-комунальні, житлово-експлуатаційні контори (ЖЕК), управління капітального будівництва), так і в приватному.

Медичні обмеження

Робота протипоказана людям із захворюваннями:

  • органів дихання (хронічний бронхіт, хронічна пневмонія та ін.);
  • серцево-судинної системи (гіпертонія, серцева недостатність та ін.);
  • органів травлення (хронічні захворювання печінки та ін.);
  • нервової системи (нав’язливі стани, непритомність та ін.);
  • шкіри (дерміти, екзема та ін.).

Професія протипоказана особам, які страждають на хвороби опорно-рухового апарату (хронічний радикуліт, розширення вен, плоскостопість), які мають порушення у вестибулярному апараті, схильність до простудних і алергічних захворювань.

Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей

Для успішної діяльності необхідні такі психофізіологічні якості: хороший естетичний смак, окомір, координація руху рук, творча уява, уважність і акуратність в роботі, здатність працювати на висоті.

Штукатуру необхідні фізична витривалість, рухливість тіла і рук, їх координація, відчуття рівноваги, хороший зір (гострота).

Розвинена суглобово-м’язова і тактильна чутливість, хороший лінійний окомір, наочно-оглядове мислення і пам’ять. Він повинен бути акуратним, мати художній смак.

Споріднені професії

  • муляр;
  • маляр;
  • викладач (майстер) в навчальному закладі;
  • лицювальник плиточник;
  • монтажник гіпсокартоних споруд;
  • інженер-будівельник.

Професія "Лицювальник-плиточник"

/Files/images/nash_spetsalnost/8285000001.jpg

Лицювальник-плиточник – одна з найцікавіших будівельних професій, специфіка якої полягає в тому, що лицювальник має справу в основному з внутрішніми поверхнями будинків.

Характер роботи

Професія лицювальника-плиточника відноситься до комплексу професій оздоблювальних робіт, що виконуються з метою підвищення довговічності будинків, архітектурних та інженерних споруд, надання їм естетичного вигляду. У процесі роботи лицювальник-плиточник застосовує різні механізми та інструменти: мозаїчно-шліфувальні машини, розчиномішалки, трамбівки, катки, скребки, кельми, шпателі, рівні тощо.

Виконує роботи середньої складності під час облицьовування керамічними, скляними, азбестовими та іншими плитками.

Для успішної професійної діяльності лицювальник-плиточник повинен знати:

– види та основні властивості матеріалів, які застосовуються;

– склад розчинів, мастик, способи та технології їх приготування та застосування;

– способи розбивки, провішування, промаячування горизонтальної,

– вертикальної і криволінійної поверхонь;

– норми і правила проведення та приймання оздоблювальних робіт.

Крім знань вінповинен уміти:

– вести штукатурні роботи;

– робити покриття та лицювання стін прямими і фасонними плитками;

– визначити види та причини браку і усувати його;

– робити ремонт та заміну плиток;

– виконувати оздоблювальні роботи згідно з запланованим малюнком.

Важливими є природні здібності до творчості: добрий окомір, чітка координація і точність рухів, яскраве уявлення, образне мислення, наочно-образна і зорова пам’ять, концентрація і розподіл уваги.

Умови роботи

Лицювальник-плиточник оздоблює стіни та підлоги природними й синтетичними кахлями, виконує мозаїчні роботи. Прогресивні технології та новітні матеріали стають основою підготовки та формування вмінь молодих спеціалістів, які працюють на будівельних майданчиках нашої України. Будівельник – це покликання, нескінченна творчість і пошук, а плоди його праці переживуть століття.

Якщо ви людина творча і усвідомлюєте, що ваша праця необхідна людям – вчиться на лицювальника-плиточника. Лицювальник – плиточник повинен об’єднувати в собі дві протилежні якості з одного боку, високе почуття відповідальності, дисциплінованість, з іншого – творче новаторство, сміливий політ фантазії та розкутість думок.

Ринок праці.

Лицювальник-плиточник може працювати у комерційних та приватних структурах, де заробітна плата визначається контрактом і становить комерційну таємницю.

Взагалі професія лицювальника-плиточника добре оплачується і набуває престижності. Будівельні організації України, домобудівні комбінати, ремонтні та експлуатаційні управління міст і сіл відчувають постійну потребу в фахівцях цієї професії. Доволі часто можна побачити об’яви із запрошенням кваліфікованих лицювальників-плиточників на роботу у країнах СНД та за кордоном. Тому вірогідність працевлаштування лицювальника-плиточника після навчання є високою. Ризик безробіття – мінімальний.

Медичні обмеження. Чинники, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

– поганий зір;

– неакуратність;

– захворювання верхніх дихальних шляхів (астма, алергія й ін.);

– неуважність;

– низький рівень розвитку концентрації і стійкості уваги;

– відсутність творчих здібностей;

– низький рівень розвитку тонкої моторної координації.

Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей. Лицювальнику притаманні якості:

– акуратність;

– організованість;

– чіткість, зібраність;

– оригінальність, спритність;

– почуття гармонії і смаку;

– креативність;

– уважність;

– терплячість;

– витриманість.

Споріднені професії: лицювальник-мозаїчник, паркетник, штукатур-маляр, плиточник-фасадник, каменяр.

Професія "Маляр"

/Files/images/nash_spetsalnost/malyar.jpg

Маляр – одна з найпоширеніших професій в будівництві. Завдання маляра – надати будівлі красивого, нарядного вигляду, нанести шар фарби, що врятує будівлю від руйнування. Маляр займається фарбуванням, обклеюванням, художньою обробкою, ремонтом зовнішніх і внутрішніх поверхонь будівлі. В процесі роботи очищає поверхню від пилу, грязі, іржі, підбирає фарбу потрібного кольору і якості, наносить її тонким шаром на зовнішню поверхню. Маляр 5-6-го розряду виконує складнішу і різноманітнішу роботу: художню обробку стін та підлог, розпис, складання складних кольорів, декоративне лакування і золочення.

Маляр повинен знати:
Види і властивості основних обробних матеріалів, способи приготування складових, влаштування і правила експлуатації механізмів та приладів, виробництво малярних робіт.
Професійно важливі якості:
• хороший естетичний смак;
• окомір;
• координація рухів рук;
• творча уява;
• уважність;
• акуратність;
• здатність працювати на висоті.
Медичні протипокази:
• захворювання опорно-рухового апарату;
• хвороби шкіри і суглобів;
• хвороби, що супроводжуються втратою свідомості;
• хронічний бронхіт;
• бронхіальна астма;
• алергічні захворювання.
В будівництві роль маляра дуже велика. Де штукатур, там і маляр – так вони і йдуть один за одним. Маляр покриває фарбами і лаками стіни, стелі, підлоги, двері і інші елементи будівель і споруд при їх остаточній обробці. Маляр не лише забарвлює поверхні, але і обклеює їх шпалерами і іншими гнучкими облицювальними матеріалами. Пішли в минуле ті часи, коли маляр користувався лише кистю і відром. Сучасний маляр широко користується можливими інструментами і механізмами. Це електрозмішувачі, шліфувальні машини, електрощітки, електричні краскопульти, агрегати для пневматичного розпилювання малярних складів та ін. Маляр не лише працює з цими механізмами, але і регулює їх і настроює. Також фахівець повинен добре знатися на законах гармонійного поєднання кольорів. Хороший маляр той, хто відчуває незадоволення, коли бачить неправильно підібрані фарби або недбале забарвлення. Маляр живе в світі фарб, як музикант в світі звуків. Основне навантаження в роботі маляра падає на зір. Гострота зорового розрізнення потрібна для контролю якості поверхні (жорсткостей, горбків, подряпин, вм’ятин). Дії маляра відрізняються ритмічністю, причому робоче навантаження в основному падає на провідну руку. Певне значення має відчуття рівноваги, оскільки маляру часто доводиться працювати на висоті (на підмостях, сходах, козлах, люльках). Важливу роль в роботі маляра відіграють розумові процеси. Йому потрібно робити розрахунки малярних складових, вимірювати площу забарвлення, знатися на технологічній документації. Окрім художнього смаку, кольоровідчуття і окоміру, дуже велике значення має акуратність, оскільки маляр працює в основному з рідкими матеріалами, які мають здатність розбризкуватися, стікати. Тому необхідно завжди точно дозувати як свої рухи, так і кількість фарби, що наноситься на поверхню. Акуратність також необхідна при обклеюванні стін шпалерами, оскільки вони легко забруднюються і рвуться в процесі роботи. Особливо важлива акуратність для маляра у зв’язку з тим, що його професія відноситься до профілю обробних робіт. Це кінцеві операції, після яких все в новій будівлі повинно бути чистим і красивим, без плям і помарок. Маляр вирушає з будівництва останнім, його робота завершує всю працю колективу будівельників. Він приносить радість людям, що заселяються в нові квартири: це дозволяє йому самому переживати почуття величезного задоволення. Справжній маляр – хороший художник. Мистецтво прикраси житла, громадських будівель завжди було одним з найважливіших видів естетичної діяльності людини.

"Кухар, кондитер"

Професія "Кухар"

/Files/images/nash_spetsalnost/istock-000011758759small.jpg

Кухар- ведуча професія на підприємствах ресторанного господарства. Від рівня кваліфікації та майстерності кухара залежать смакові і споживчі властивості приготованих страв, їх термін зберігання.Професія кухара вимагає від людини постійного пошуку, творчої фантазії.

Характер роботи

Кухар готує супи, другі страви, іншу їжу. Знає, як правильно зберігати продукти, готує різні страви за рецептами і вміє оформляти приготоване. Організовує зберігання продуктів відповідно до санітарно-гігієнічних норм. Попри те, що кухар на підприємствах громадського харчування користується встановленими рецептами страв, він може вносити до них зміни в залежності від якості сировини і контингенту споживачів.

Умови роботи

Праця кухаря належить до розряду фізичної праці середньої тяжкості. Кухарем можуть працювати як жінки, так і чоловіки різного віку. На підприємствах ресторанного господарства застосовують такі види робочих графіків: лінійний чи змінний (всі працівники починають і закінчують роботу одночасно); стрічковий поточний, ступінчастий (передбачає вихід працівників у різний час з тим, щоб в години “пік” забезпечити найшвидше обслуговування); двобригадний (для підприємств, що працюють в дві зміни); комбінований (для підприємств, що працюють більше 12 годин, наприклад ресторани); сумарного обліку робочого часу (для підприємств, де працівника неможливо забезпечити роботою рівномірно протягом місяця чи року, наприклад вагонів-ресторанів).

У кухарів 8-годинний робочий день в одну чи дві зміни (залежно від розпорядку роботи закладу). У приватних кафе чи ресторанах режим та темп роботи кухар встановлює сам, виходячи з потреб і можливостей.

Особливі умови та фактори праці:

— Працює в приміщенні, температура повітря досягає 25-32 °С, підвищена вологість повітря, протяги, перепади температури повітря, пов’язані з необхідністю переходів з гарячих у холодні цехи.

Ринок праці

Смачно поїсти любить кожен, значить, вмілий кухар без роботи ніколи не залишиться. Сьогодні майстри сковорідок і каструль затребувані на ринку праці, як ніхто інший.

Освітня підготовка.

Навчальний процес з професії «Кухар» складається з професійної та теоретичної підготовки. Крім основних предметів – технології приготування їжі з основами товарознавства, вивчаються устаткування підприємств харчування; облік, калькуляція і звітність; гігієна та санітарія виробництва; фізіологія харчування; організація виробництва та обслуговування; охорона праці. Важлива роль у формуванні практичних вмінь належить виробничому навчанню.

Медичні обмеження

Професія кухаря протипоказана людям, які страждають: серцево-судинними захворюваннями, ревматизмом, шкірними захворюваннями, запамороченням, нервово-психічними захворюваннями, легеневими захворюваннями: туберкульоз, хронічна пневмонія, бронхіт, ларингіт, тонзиліт, гіпертонія, виразкові хвороби, гастрит, коліт,захворювання нирок і сечовивідних шляхів.

Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей

Перехід до нових умов господарювання вимагає від працівників виявлення ініціативи, вміння самостійно мислити, вирішувати конкретні виробничі ситуації. В нинішніх умовах набуває великого значення формування у майбутніх працівників технологічної грамотності. Сучасний працівник масового харчування повинен мати високий рівень теоретичних знань та професійної підготовки, уміти застосовувати їх у повсякденній роботі, розуміти роль своєї праці в народному господарстві країни, а також володіти прогресивною технологією і новою технікою.

Неабияке значення мають також особисті якості кожного працівника. Він повинен вміти спілкуватися з людьми, бути ввічливим, терплячим, витриманим, уміти обслужити споживача на професійному рівні. Ці якості визначають спроможність людини працювати у сфері обслуговування в ринкових умовах.

Кожен, хто бажає оволодіти кухарським мистецтвом, повинен також вміти малювати, ліпити, відчувати форму, лінію, колір. Це допоможе майбутньому кулінару під час оформлення різних страв та кулінарних виробів. Потрібно мати смакові відчуття і гарно розвинений нюх.

Сучасний кухар – це одночасно професіонал, художник, дієтолог, психолог і, навіть, чарівник. Він повинен володіти тонкими смаковими відчуттями та добре розвинутим почуттям міри; має бути швидким, спритним, зібраним, відчувати форму, лінію, колір.

Кухар володіє прийомами спостереження, порівняння, вміє виділити правильні смакові поєднання продуктів, їх пропорції, відчуває і розуміє красу, шукає і створює її.

Праця кухаря важка, кропітка, але дуже потрібна людям; цікава, бо зі звичайних продуктів, маючи фантазію та смак, кухар створює справжні шедеври кулінарної майстерності.

Винахідливість, тонкий естетичний та художній смак, знання законів поєднання кольорів, форми продуктів дає можливість кухарю витончено, зі смаком оформити страву.

Перспективи

Вдосконалити свою майстерність кухар може на курсах підвищення кваліфікації. Тут можна отримати вищу кваліфікацію– 5-й або 6-й розряд, а в подальшому – високе звання «майстер-кухар». Продовжити свою освіту кухар може в технікумі, торговельно-економічному інституті.

Характерним для кращих кулінарів є те, що вони не зупиняються на тому, чого вже досягли, а постійно вчаться, уважно переймають і вивчають досвід інших, беруть участь в різних професійних конкурсах. Шлях до високої майстерності починається з малого: вміння нарізати овочі, гарно покласти на тарілку гарнір, акуратно полити страву соусом, не забризкувати краї тарілки. Точне дотримання технології приготування їжі – перший крок до майстерності.

Ще одна сходинка до майстерності – розробка і створення нових страв. Ймовірність працевлаштування випускника училища залежить від його кваліфікації, практичних навичок, набутих під час виробничого навчання і виробничої практики. Мережа приватних закладів ресторанного господарства з кожним роком розширюється за рахунок створення невеликих кафе, кафе-закусочних, кафетеріїв, міні-барів. Така форма господарювання потребує фахівців-універсалів, здатних не тільки готувати їжу, але й організовувати закупівлю сировини, складати калькуляцію, оформляти і подавати страви. Спілкуватися з відвідувачами, знати основи економіки, бухгалтерського обліку, трудового законодавства, вміти користуватися різноманітною технікою, що допомагає прискорювати технологічні процеси, використовуючи фритюрниці, мікрохвильові печі, тостери тощо.

Святкування знаменних дат, подій, весілля і навіть прийом видатних осіб і підписання угод передбачає спілкування за урочистим столом і неможливе безофіціантів. Як розсадити людей, які страви подавати і кому в першу чергу, які прибори потрібні для споживання тієї чи іншої страви - саме до цього має безпосереднє відношення офіціант. Він не тільки обслуговує людей, які сидять за столом, але й допомагає і навіть навчає їх дотримуватися певних правил і етикету споживання їжі. Сьогодні жоден ресторан, кафе чи бар не може обійтися без офіціанта.

Професія "Кондитер"

/Files/images/nash_spetsalnost/depositphotos_45834939-stock-illustration-confectioner-girl_0.jpg

Професію кондитера часто порівнюють з працею художника. І це дійсно так, це вміння творчо поєднувати смак, запах і форму. Він готує кондитерські вироби, креми, начинки, помадки, цукерки, рулети, печиво вищого ґатунку роздрібного асортименту, торти і тістечка з різноманітної сировини (борошняного тіста, сирної маси, морозива) зі складним багатокольоровим візерунком, з роздільним розміщенням дрібних та середніх деталей малюнка та з різними традиційними переходами тонів. Всі вони гарно оздоблені і, звичайно, смачні та поживні.

Загальна характеристика професії

Професія кондитера – широка та змістовна, праця кропітка і важка, яка потребує багато зусиль, напруження, натхнення, творчого пошуку.

Кондитер повинен знати:

  • асортимент, рецептури, технологію і режими виготовлення кексів, рулетів, печива, складних тортів і тістечок;
  • технологію приготування різних видів тіста (пісочного, бісквітного, заварного, слойоного);
  • засоби і техніку нанесення складного багатокольорового малюнка;
  • засоби і техніку складання малюнка;
  • види сировини, які використовується для виготовлення кондитерських виробів;
  • оформлення виробів кремом, марципановою масою, шоколадом, фруктами і горіхами;
  • асортимент виробів, рецептури і режими їхнього готування, види сировини і засоби її переробки, засоби обробки кондитерських виробів;
  • правила експлуатації відповідних видів технологічного обладнання, виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, посуду, їх призначення та використання в технологічному процесі;
  • правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

Індивідуально-психологічні особливості

Для успішної праці кондитера необхідно мати:

  • стійкий інтерес до художньої діяльності;
  • добре ліпити, малювати;
  • розвинену творчу уяву;
  • тактильну, температурну чутливість.

До особливостей відносяться:

  • розвинена зорова та моторна координація,
  • висока ступінь координації рухів рук.

Особливі умови та фактори праці

Робота кондитера в основному проходить в цеху з 8-годинним робочим днем. На приватних підприємствах робота залежить від потреби ринку, який диктує свої особливі умови. Але кондитерські, які відрізняються оригінальними виробами, користуються у мешканців міст, сіл великим попитом, і продукція сучасних кондитерів розкуповується дуже охоче, особливо напередодні вихідних та свят.

Обмежень щодо статі та віку немає, працюють і жінки, і чоловіки – особливо останнім часом, коли почали відкривати приватні кондитерські. Однак відомо, що найкращі кухарі та кондитери – саме чоловіки.

Робота кондитера вимагає високої емоційної напруги. Багато часу кондитери проводять з великою кількістю електро-, тепло-, та газоприладів. В цеху постійно висока температура та шум. Тому ці умови праці викликають іноді перенапруження і ризик помилок або навіть призводять до травматизму, перегріву, переохолодження та алергічних захворювань.

Медичні обмеження

Робота кондитера не рекомендується людям зі стійким розладом нервової та дихальної системи, туберкульозом, із захворюваннями сердечно-судинної системи, опорно-рухового апарату, ендокринних захворювань (цукровий діабет), шкірною алергією і екземою кистей рук, дефектами зору, хронічними інфекційними захворюваннями.

Перспективи

Професія кондитера творча, тому молодий талановитий працівник може принести значно більше нових ідей, втілень, ніж досвідчений, давно працюючий, і заклад отримає суттєві прибутки. Це робота, яка не потребує стереотипів, а набуті навички і знання треба перевтілювати у все нові й нові задуми та перспективи. Великі кондитерські фабрики та цехи теж охоче приймають молодь, яка стажується та набуває досвіду біля майстрів-кондитерів. Кваліфіковані кондитери мають можливість відкривати власні кафе.

Тому поки існує людське суспільство, будуть перспективи у робітників харчової промисловості і, зокрема, у кондитера. Оскільки на кондитерські вироби є попит у населення, то потреба у висококваліфікованих кадрах постійна.

"Кухар, офіціант, бармен"

Професія "Кухар"

/Files/images/nash_spetsalnost/big-kuhar-v-kafe-yidalnyu-u-varshavu-polshcha-photo-5952.jpg

Характер роботи

Кухар готує супи, другі страви, іншу їжу. Знає, як правильно зберігати продукти, готує різні страви за рецептами і вміє оформляти приготоване. Організовує зберігання продуктів відповідно до санітарно-гігієнічних норм. Попри те, що кухар на підприємствах громадського харчування користується встановленими рецептами страв, він може вносити до них зміни в залежності від якості сировини і контингенту споживачів.

Умови роботи

Праця кухаря належить до розряду фізичної праці середньої тяжкості. Кухарем можуть працювати як жінки, так і чоловіки різного віку. На підприємствах ресторанного господарства застосовують такі види робочих графіків: лінійний чи змінний (всі працівники починають і закінчують роботу одночасно); стрічковий поточний, ступінчастий (передбачає вихід працівників у різний час з тим, щоб в години “пік” забезпечити найшвидше обслуговування); двобригадний (для підприємств, що працюють в дві зміни); комбінований (для підприємств, що працюють більше 12 годин, наприклад ресторани); сумарного обліку робочого часу (для підприємств, де працівника неможливо забезпечити роботою рівномірно протягом місяця чи року, наприклад вагонів-ресторанів).

У кухарів 8-годинний робочий день в одну чи дві зміни (залежно від розпорядку роботи закладу). У приватних кафе чи ресторанах режим та темп роботи кухар встановлює сам, виходячи з потреб і можливостей.

Особливі умови та фактори праці:

— Працює в приміщенні, але умови мікроклімату несприятливі: температура повітря досягає 25-32 °С, підвищена вологість повітря, протяги, перепади температури повітря, пов’язані з необхідністю переходів з гарячих у холодні цехи. Під час роботи біля плити впливає інфрачервоне (теплове) випромінення.

— Робота пов’язана із впливом інтенсивного шуму, переважно середньочастотногохарактеру, викликаного дією витяжної та загальнообмінної вентиляції.

Ринок праці

Смачно поїсти любить кожен, значить, вмілий кухар без роботи ніколи не залишиться. Сьогодні майстри сковорідок і каструль затребувані на ринку праці, як ніхто інший.

Освітня підготовка.Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.

Навчальний процес з професії «Кухар» складається з професійної та теоретичної підготовки. Крім основних предметів – технології приготування їжі з основами товарознавства, вивчаються устаткування підприємств харчування; облік, калькуляція і звітність; гігієна та санітарія виробництва; фізіологія харчування; організація виробництва та обслуговування; охорона праці. Важлива роль у формуванні практичних вмінь належить виробничому навчанню.

Медичні обмеження

Професія кухаря протипоказана людям, які страждають: серцево-судинними захворюваннями, ревматизмом, шкірними захворюваннями, запамороченням, нервово-психічними захворюваннями, легеневими захворюваннями: туберкульоз, хронічна пневмонія, бронхіт, ларингіт, тонзиліт, гіпертонія, виразкові хвороби, гастрит, коліт,захворювання нирок і сечовивідних шляхів.

Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей

Перехід до нових умов господарювання вимагає від працівників виявлення ініціативи, вміння самостійно мислити, вирішувати конкретні виробничі ситуації. В нинішніх умовах набуває великого значення формування у майбутніх працівників технологічної грамотності. Сучасний працівник масового харчування повинен мати високий рівень теоретичних знань та професійної підготовки, уміти застосовувати їх у повсякденній роботі, розуміти роль своєї праці в народному господарстві країни, а також володіти прогресивною технологією і новою технікою.

Неабияке значення мають також особисті якості кожного працівника. Він повинен вміти спілкуватися з людьми, бути ввічливим, терплячим, витриманим, уміти обслужити споживача на професійному рівні. Ці якості визначають спроможність людини працювати у сфері обслуговування в ринкових умовах.

Кожен, хто бажає оволодіти кухарським мистецтвом, повинен також вміти малювати, ліпити, відчувати форму, лінію, колір. Це допоможе майбутньому кулінару під час оформлення різних страв та кулінарних виробів. Потрібно мати смакові відчуття і гарно розвинений нюх.

Сучасний кухар – це одночасно професіонал, художник, дієтолог, психолог і, навіть, чарівник. Він повинен володіти тонкими смаковими відчуттями та добре розвинутим почуттям міри; має бути швидким, спритним, зібраним, відчувати форму, лінію, колір.

Кухар володіє прийомами спостереження, порівняння, вміє виділити правильні смакові поєднання продуктів, їх пропорції, відчуває і розуміє красу, шукає і створює її.

Праця кухаря важка, кропітка, але дуже потрібна людям; цікава, бо зі звичайних продуктів, маючи фантазію та смак, кухар створює справжні шедеври кулінарної майстерності.

Винахідливість, тонкий естетичний та художній смак, знання законів поєднання кольорів, форми продуктів дає можливість кухарю витончено, зі смаком оформити страву.

Перспективи

Вдосконалити свою майстерність кухар може на курсах підвищення кваліфікації. Тут можна отримати вищу кваліфікацію– 5-й або 6-й розряд, а в подальшому – високе звання «майстер-кухар». Продовжити свою освіту кухар може в технікумі, торговельно-економічному інституті.

Характерним для кращих кулінарів є те, що вони не зупиняються на тому, чого вже досягли, а постійно вчаться, уважно переймають і вивчають досвід інших, беруть участь в різних професійних конкурсах. Шлях до високої майстерності починається з малого: вміння нарізати овочі, гарно покласти на тарілку гарнір, акуратно полити страву соусом, не забризкувати краї тарілки. Точне дотримання технології приготування їжі – перший крок до майстерності. Ще одна сходинка до майстерності – розробка і створення нових страв. Ймовірність працевлаштування випускника училища залежить від його кваліфікації, практичних навичок, набутих під час виробничого навчання і виробничої практики. Мережа приватних закладів ресторанного господарства з кожним роком розширюється за рахунок створення невеликих кафе, кафе-закусочних, кафетеріїв, міні-барів. Така форма господарювання потребує фахівців-універсалів, здатних не тільки готувати їжу, але й організовувати закупівлю сировини, складати калькуляцію, оформляти і подавати страви. Спілкуватися з відвідувачами, знати основи економіки, бухгалтерського обліку, трудового законодавства, вміти користуватися різноманітною технікою, що допомагає прискорювати технологічні процеси, використовуючи фритюрниці, мікрохвильові печі, тостери тощо.

Професія "Офіціант"

/Files/images/nash_spetsalnost/shutterstock_142501879-large.jpg

Загальна характеристика професії

Обслуговує відвідувачів в ресторанах, кафе, інших закладах харчування. Виконує замовлення відвідувачів і отримує розрахунок за послуги. Прибирає після відвідувачів столи і заново сервірує їх.

Вимоги до кандидатів

Для успішної роботи необхідні фізична витривалість, хороша координація рухів (на рівні усього тіла), розвинена зорова пам’ять, здатність розподіляти увагу і арифметичні здібності.

Медичні протипокази.

Робота не рекомендується людям із захворюваннями: органів дихання (бронхіальна астма, хронічний бронхіт тощо); серцево-судинної системи (гіпертонія, сердечна недостатність тощо); органів травлення (виразкова хвороба, цукровий діабет тощо); опорно-рухового апарату (хронічний ревматизм, деформації хребта тощо); нервової системи (неврози, нав’язливі стани тощо); органів зору (міопія високої міри); органів слуху (що викликають стійке пониження гостроти слуху); шкіри з локалізацією на кистях рук (дерміти тощо).

Споріднені професії

Багато спільного у офіціанта з барменом, а часто буває таке, що їхню роботу поєднують: у багатьох закладах є посада бармена-офіціанта.

Оцінка відвідувачами ресторану багато в чому визначається якістю роботи офіціанта. Ввічливий, акуратний офіціант налаштовує гостей на відпочинок, він передбачає їхні бажання, допомагає зробити вибір, залишаючись при цьому ненав’язливим.

Офіціант (від латинського officians – службовець) – працівник ресторану, кафе, бару, їдальні, закусочної, підприємства харчування в туристичних комплексах, готелях, транспорті, що подає страви відвідувачам. Робочий день може продовжуватися 12-14 годин.

Необхідні риси, що забезпечують успішність в професії:

- товариськість;

- ввічливість;

- легкість контактувати з людьми і розуміння особливостей їхньої поведінки;

- стійкість уваги;

- розвинена оперативна і довготривала пам’ять;

- високі рахункові здібності;

- хороший розвиток органів чуття (зору, нюху, тактильної чутливості);

- фізична витривалість, спритність.

Професія "Бармен"

/Files/images/nash_spetsalnost/deev_barm.jpg

Бармен у перекладі з англійської мови – «людина за барною стійкою», що займається приготуванням напоїв і коктейлів. Бармен – це справжній маг. Він готує чудодійні коктейлі, показує барвисті вистави і за лічені секунди перетворює наше життя у свято. Він здатний прочитати наші думки й, немов старий друг, відверто надати пораду.

Крім бездоганного володіння професійними навичками, бармену потрібно мати певні психологічні і фізичні дані. Гарний бармен – психолог або навіть психоаналітик: він повинен уміти слухати й чути, спілкуватися, відчувати людину. Від бармена часто чекають не тільки напоїв, але й розуміння, співчуття або просто гарного настрою. Часом саме бармен стає тим професіоналом, який допомагає пережити кохання, заспокоює після трудового робочого дня.

Коротка історія професії

Професія бармена зародилася в Сполучених Штатах Америки за часів «золотої лихоманки». Тоді в торгівельних місцях в поселеннях продавалося відразу все. Господарі, щоб збільшити товарообіг, стали тут же пропонувати і випивку. Потім приміщення магазину перегородив бар’єр, що розділив «торгівельну зону» і «місце для відпочинку», яке стало називатися баром. Тоді ж з’явилися і перші бармени. Коктейлі в їх сучасному вигляді з’явилися також в США. У 1862 році вийшла «Bartender‘s Guide» — перша книга, що містить відомості про напої, рецептуру коктейлів і професійний кодекс бармена. Її автор — Джері Томас, сам багато років відпрацював за барною стійкою.

Назва професії походить від англійського слова “бар”, що означає загородка, прилавок, стійка, які відгороджують продавця від покупця. Якщо раніше бари були тільки самостійними підприємствами, то тепер вони невід’ємна частина ресторанів і кафе. За асортиментом, технічним оснащенням бари поділяються на молочні, пивні, гриль, експрес, винні, а за призначенням – на танцювальні, концертні. В останній час з’явилися салатні і супові бари. У сучасних барах відвідувачі можуть відпочити в затишній обстановці, послухати музику, потанцювати, подивитись відеопередачу, виступ артистів вар’єте.

Бармен повинен знати:

– види і асортимент напоїв;

– товарознавчу характеристику сировини, температурний режим їх зберігання;

– технологію приготування напоїв;

– правильне оформлення звітних фінансових документів.

Бармен повинен уміти:

– працювати на спеціальному устаткуванні;

– готувати напої за рецептурами;

– оформляти звітні фінансові документи;

– швидко робити розрахунки.

Умови роботи.

Працювати доведеться в нічний час, серед гучної музики, сигаретного диму та, здебільшого, з не зовсім тверезими відвідувачами. Не завадить уміння з гумором сприймати критику на свою адресу. Одна з обов‘язкових умов – відмінна фізична форма та відсутність схильності до вживання алкоголю.

Ринок праці.

Бармен може працювати у ресторанах та барах різного призначення.

Медичні обмеження.

Захворювання опорно-рухового апарату, хронічні інфекційні захворювання, шкірна алергія, епілепсія, різко виражені неврози, зниження слуху, хвороби серцево-судинної системи.

Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей.

Бармен- професіонал – це і актор, і психолог, адже віднього багато в чому залежить атмосфера закладу, його популярність серед клієнтів. Бармен знає сучасні технології виробництва, він фізично підготовлений, комунікабельний, ввічливий, тактовний, володіє гарними манерами, здатний запобігти конфліктним ситуаціям.

Перспективи.

На сьогоднішній день професія бармена є престижною. Бармени з усього світу беруть участь у конкурсах, різних шоу. У наш час проходить багато Міжнародних конкурсів барменів з «флейрингу» (жонглювання пляшками і стаканами при виготовленні напоїв), у них беруть участь кращі бармени всього світу.

Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Водій автотранспортних засобів (категорії «В» і «С»).

/Files/images/nash_spetsalnost/unnamed.jpg

«Слюсар з ремонту автомобілів» - сучасні, прогресивна професія, що користається, великим попитом на ринку праці.

«Автослюсар» - гарантоване, працевлаштування в державні, і часні, автопідприємства з ремонту й обслуговуванню вітчизняного і закордонного автотранспорту. Сьогодні, професія, слюсаря, з ремонту автомобілів б'є всі рекорди по популярності. Автомобільний парк, змінюється, у нашій країні, на очах. Випускаються нові моделі автомобілів, для їхнього ремонту й обслуговування, потрібні висококваліфіковані фахівці, яких і готує наше училище. Для підготовки таких фахівців у нас є всі умови. В училище, обладнана навчальна, монтажно-демонтажна лабораторія, автослюсарна майстерні, що оснащені верстатами, інструментом, пристосуваннями і приладами. Обладнано клас для проведення лабораторно-практичних занять. Для проведення уроків виробничого навчання використовуються діючі, макети вантажних, легкових автомобілів. На практиці, учні закріплюють отримані теоретичні знання, працюють з вузлами автомобілів, займаються техобслуговуванням і дрібним ремонтом.Виробнича практика проводиться на підприємствах, таких як: ПМЗ імені О. Макарова, ОАО Автобаза №5, СТО КАМАЗ сервісні центри «Леон», «Альфа», «Энитони», СТО «Нисан», СТО «Газель». Пройшовши курс навчання в нашому училищі, учням присвоюється кваліфікація «Слюсар з ремонту автомобілів» 3-його розряду, і проводиться працевлаштування на підприємства, де в залежності від старання, працьовитості і професионолизма випускники одержують зарплату від 2500-5000 гривень, а бажаючі підвищити свою майстерність можуть продовжувати навчання у вищих навчальних закладах.


Буде знати:

  • конструкцію і призначення складових одиниць та агрегатів автомобілів середньої складності;
  • правила складання автомобілів, способи і прийоми ремонту деталей, складових одиниць, агрегатів і приладів;
  • основні прийоми розбирання, складання, знімання та встановлення приладів і агрегатів електроустаткування;
  • типові несправності системи електроустаткування, способи їх виявлення та усунення;
  • призначення і основні властивості матеріалів, які застосовуються під час ремонту електроустаткування;
  • відповідальні регулювальні і кріпильні роботи; основні властивості металів;
  • призначення термообробки деталей;
  • будову універсальних спеціальних пристроїв і контрольно-вимірювальних приладів середньої складності;
  • систему допусків і посадок, квалітети та параметри шорсткості;
  • правове регулювання господарських відносин у промисловості, захист господарських прав і інтересів, основи трудового законодавства, адміністративну і дисциплінарну відповідальність;
  • планування підприємницької діяльності, фінансову базу підприємства, інноваційну та комерційну діяльність підприємств (основи маркетингу), фінанси та облік на підприємстві, системи обслуговування бізнесу;
  • використання інформаційних та комп’ютерних технологій для автоматизації виробництва, діючі системи управління на основі комп’ютерних технологій відповідно до спеціалізації;
  • особливості будови сучасних автомобілів і автобусів, прийоми технічного обслуговування і ремонту автомобілів, призначення та види діагностичного обладнання, стандартизацію та контроль якості; поняття про допуски та посадки, правила та порядок користування інструментами та приладами для виміру лінійних і кутових величин, оптичних, пневматичних та електричних приладів;
  • розміри на кресленнях, різні схеми відповідно до спеціалізації, користуватися ними ;
  • метали і сплави, діелектрики, паливно-мастильні матеріали;
  • основи електростатики, особливості використання в професійній діяльності постійного струму, магнетизму та електромагнетизму, змінного струму, трансформаторів, електричних машин, апаратури управління і захисту, електровимірювальних приладів;
  • правові та організаційні основи охорони праці, основи безпеки праці пожежної безпеки, електробезпеки, гігієни праці, виробничої санітарії в галузі, проходження медичних оглядів, практичне надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках.

Буде вміти:

  • виконує роботи з розбирання автомобілів (у тому числі дизельних, газобалонних і спеціальних), а також автобусів;
  • ремонтує, складає вантажні автомобілі, окрім спеціальних, газобалонних та дизельних, легкові автомобілі і автобуси з кількістю посадочних місць для пасажирів до 22;
  • визначає і усуває несправності у роботі складових одиниць та агрегатів автомобілів;
  • ремонтує, складає, регулює та випробовує складові одиниці та агрегати середньої складності із заміною окремих частин і деталей;
  • виконує кріпильні роботи відповідальних різьбових з’єднань при технічному обслуговуванні із заміною зношених деталей;
  • розбирає відповідальні складові одиниці та агрегати електроустаткування автомобілів;
  • з’єднує та паяє проводи з приладами й агрегатами електроустаткування;
  • виконує слюсарну обробку деталей за 11-12 квалітетами із застосуванням універсального обладнання;
  • ремонтує і встановлює складні агрегати і складові одиниці під керівництвом слюсаря вищої кваліфікації.

Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів повинен:

  • раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці;
  • додержуватись норм технологічного процесу;
  • не допускати браку в роботі;
  • знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватися норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
  • використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);
  • знати інформаційні технології.

Сфера професійного використання випускника:

технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.


/Files/images/nash_spetsalnost/big-bez_nazvaniya.jpg

Загальні поняття

Водій автотранспортних засобів – фахівець, який професійно управляє легковими і вантажними автомобілями всіх типів і марок, а також машинами спеціального призначення.

У сучасному світі автомобіль – не тільки найпопулярніший засіб пересування, але й індивідуальний транспортний засіб, який дозволяє його власникові бути достатньо мобільним для досягнення як особистих, так і професійних цілей.

Характер роботи.

Для водія характерне поняття “робоче місце” – автомобіль і “робоча зона” – дорога, АТП, АЗС і т.п.

Професія водія автотранспортних засобів – наймасова, щорічно тисячі молодих людей поповнюють ряди професіоналів. Автомобільний транспорт займає провідне місце, він використовується для перевезення людей і доставки вантажів, використовується і великими підприємствами, і приватними підприємцями. У загальному потоці машин можна бачити безліч вантажних автомобілів різного призначення. Із зростанням кількості автомобілів, ускладненням їх конструкцій, що поліпшують умови праці водія та підвищується їхня надійність, довговічність, економічність і екологічність, підвищуються вимоги до рівня професійної підготовки водіїв. Водій автотранспортного засобу повинен знати призначення, розташування, принцип дії механізмів і приладів легкового і вантажного автомобіля. Крім того, він повинен дотримуватися правил техніки безпеки при перевірці технічного стану автомобіля в обігу з експлуатаційними матеріалами: паливом, електролітом, маслами, охолоджувальними рідинами.

Умови роботи.

Робота водія протікає на відкритому повітрі і пов’язана з впливом на нього метеорологічних факторів, що залежать від кліматичної зони, пори року, умов погоди. Тривалість робочої зміни водіїв сягає в багатьох випадках 10-12 год. (при дотриманні місячного балансу робочого часу) без строго регламентованої обідньої перерви (її іноді важко регламентувати); З двох видів навантажень, що діють на людину в процесі праці (фізичної і нервово-емоційною), у водія переважає нервово-емоційна. Водій повинен уміти керувати автомобільними транспортними засобами, виконувати вимоги правил дорожнього руху, правил перевезень вантажів, пасажирів та багажу. Забезпечувати належний технічний стан автотранспортного засобу. Контролювати правильність завантаження, розміщення та кріплення вантажів у кузові. Усувати технічні несправності, які виникають під час роботи на лінії. Заправляти авто паливом та іншими експлуатаційними матеріалами. Оформлювати дорожню документацію.

Ринок праці.

Водій – одна з найбільш потрібних професій на ринку праці. Вона дуже потрібна для нашого суспільства. Роботи для водіїв не зменшується. Люди цієї професії користуються все більшим авторитетом і попитом, як в державних структурах, так і в приватному секторі.

Медичні обмеження.

Для водія автотранспортних засобів немає вікових обмежень, головне – відповідний стан здоров‘я. Складні умови діяльності водія автотранспортних засобів ставлять високі вимоги до стану його здоров‘я, особливо до зору, слуху, нервової системи.

Водій повинен правильно розрізняти кольорові сигнали, швидко відновлювати зорову здатність після темряви і різкого освітлення. Водій весь робочий час проводить у малорухомій позі, його м‘язи навантажені нерівномірно, тому особам, які страждають захворюванням опорно-рухового апарату та ревматичними захворюваннями, небажано обирати дану професію. Медичними протипоказаннями є також захворювання, які супроводжуються непритомністю (епілепсія) і серцево-судинні захворювання.

Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей.

У роботі водія величезне значення має вміння ефективно діяти у напружених критичних ситуаціях, які нерідко складаються на дорогах. Високій рівень емоційної стійкості дає йому змогу діяти швидко, точно і правильно.

Щоб стати водієм- професіоналом, необхідно володіти наступними особистими якостями: спостережливістю, рішучістю, спритністю; врівноваженістю, розсудливістю; емоційною зрілістю, соціальною пристосованістю; великим обсягом уваги; гарною зоровою пам‘яттю; гарною моторною пам‘яттю; гарною реакцією на можливі несподівані ситуації на дорозі.

На базі 11 класів:


(прийом на навчання без ЗНО)

- Кухар (термін навчання 1,5 - 2 роки)

/Files/images/nash_spetsalnost/1751037ca5050c2c0518cef26cd9eaa5.jpg

Про смаки не сперечаються. Ми часто використовуємо цей вислів, коли мова заходить про якусь книгу, кінофільм, одяг. Але своїм походженням вислів зобов’язаний кухарському мистецтву. Готування їжі – кулінарія, кухарська справа – давнє мистецтво.

Кухар— одна з найдавніших і вічно сучасна професія. Добрий кухар цінується у всі часи і у всіх народів. Про кухарів, їх мистецтво складають прислів’я і приказки, розповідають легенди. Кухар – це в першу чергу творець. Творець прекрасного, смачного, привабливого; це винахідник, який все життя перебуває в пошуку для того щоб творити.

На перший погляд нічого мудрованого в кулінарній професії немає. Багато кому здається, що професія – неважка, вивчати в ній нічого: звари, підсмаж, подай — чи велика наука? Виявляється велика. І чим більше вивчаємо технологію, придивляємося на практиці до роботи кухарів, тим ясніше розуміємо, що бути кухарем нелегко, але захоплююче і відповідально. Від нашої роботи залежить праця, відпочинок, навчання, здоров’я практично всіх людей.

Кухар розрізняє всі відтінки смаку і запахів, володіє особливою рухливістю рук і пальців. На стіл страву кухар подає красиво, тому кожний кухар — трохи художник. Готове блюдо — завжди унікальний, неповторний натюрморт.

Зараз з’являється можливість відкривати невеликі кафе, кафе-закусочні, кафетерії, міні-бари.Людям подобаються такі заклади харчування, де їх привітно зустрічають та смачно готують, де вони відчувають турботу, повагу і увагу. Тому саме такий заклад не буде порожнім, а його власник та кухар матиме моральне задоволення і прибуток.

Кiлькiсть переглядiв: 1761